Миски для собак

З чого годувати собаку: вибір якісної миски

Організація місця для годування собаки включає вибір якісного та зручного посуду. Використовувати звичайні тарілки небажано. Вони з матеріалів, що б’ються, і не мають потрібних характеристик. В пріоритеті — спеціальні місткості, які не ковзають по підлозі й підходять вихованцям за розміром та формою.

Різновиди мисок для собак

Краще купити миску для собаки не в єдиному екземплярі, щоб одночасно можна було давати їжу та воду, а ще — чергувати різні види корму. При виборі важливо враховувати харчові звички вихованця, особливості породи, апетит та спосіб життя.

Особливості матеріалів та дизайнів

Для виготовлення мисок використовують харчовий пластик, деревину, силікон, нержавіючу сталь, кераміку та стійке до механічних пошкоджень скло.

Мінімальні вимоги до матеріалів:

• Відсутність різкого запаху. Якщо собаці неприємний аромат самої місткості, вона не торкнеться їжі.
• Привабливий зовнішній вигляд. Це швидше галочка для господаря — щоб собача «кухня» виглядала естетично.
• Безпечний склад. Токсичні компоненти можуть спровокувати різні захворювання, навіть якщо потраплятимуть в організм у мінімальній кількості.

Зовнішній вигляд мисок для собак важливий з погляду естетики. Дизайн варіюється в залежності від функцій:

• усередині місткостей для повільного годування красуються різні лабіринти, «стільники», м’які шипи;
• миски-спліт — це 2 посудини, об'єднані спільним корпусом або знімною підставкою;
• миски килимки — практично плоскі та з рельєфом, який додає до процесу годування елемент інтерактиву;
• у мисок-непроливайок є борти, які не дають їжі вилитися або розсипатися.

Можна купити однотонний посуд без будь-яких декоративних елементів або яскравий — з принтами й написами. Цікавий варіант — миска з гравіюванням.

Вибір мисок для собак різного розміру

Як надто маленька, так і надмірно велика миска (у порівняння з мордою собаки) може спровокувати незручності. Зрозуміти, що об’єм підібрано неправильно, можна за такими ознаками:

• Разова порція ледве поміщається. Їжа не повинна височіти «гіркою» над бортами миски.
• Корм висипається або вода розхлюпується, коли собака починає їсти. Під час «трапези» пес виштовхує носом шматочки м’яса або гранули сухого корму, розбризкує воду.
• Рідини в тарі вистачає, щоб вгамувати спрагу лише один раз. Потрібно, щоб вода завжди стояла в мисці про запас і не доводилося доливати її по 10 разів на день.

Собакам великих порід із середньою довжиною морди підходять великі миски круглої форми. Для невеликих брахіцефалів — похилі неглибокі місткості з опуклим дном на стійкій платформі. Карликовим вихованцям з мініатюрною щелепою зручно їсти з низьких мисок, які вміщують буквально кілька жменьок корму. Для собак, у яких висять вуха, призначені високі й не дуже широкі мисочки. У тварин з довгою мордою приблизно такі ж вимоги до посуду — глибоке дно і відсутність бортів, що заходять усередину.