Який обігрівач найекономніший — розбір за 4 параметрами

Коли часто вимикають світло та опалення працює з перебоями, побутовий обігрів стає необхідністю. Важливо, який обігрівач гріє одразу, не перевантажує мережу і не витрачає зайві кіловат-години. Особливо якщо він працює від інвертора, акумулятора або генератора.

Будь-який електричний обігрівач перетворює електроенергію на тепло. Тому економія залежить не від «диво-технологій», а від того, як довго і в якому режимі він працює. Одна й та сама модель на 1000 Вт може споживати 1 кВт·год за годину або вдвічі менше. Але це за умови наявності термостата і теплової інерції.

При частих вимкненнях важливо, скільки ват споживає прилад. Яке в нього управління. Чи вміє він зберігати тепло після вимкнення світла. Чи гріє він повітря або одразу людину й предмети. Ці фактори визначають витрати електроенергії, комфорт у холодній квартирі та можливість пережити паузи без світла. У статті розберемо, які обігрівачі найекономніші.

Види обігрівачів та їх економічність

Конвекторні обігрівачі гріють повітря. Холодні потоки заходять знизу корпусу. Проходять через ТЕН і виходять угору вже теплими. Внаслідок постійної циркуляції кімната прогрівається порівняно швидко. Перші відчуття тепла з’являються через 5-10 хвилин. Потужність таких моделей становить 1500-2000 Вт. Це означає витрати в межах 75-100 Вт на кожен квадратний метр. Тобто для кімнати 18-20 м² потрібні повноцінні 1,5-2 кВт.

Економічність конвектора тримається на термостаті. Електронний термостат із кроком 0,5-1 °C знижує загальне споживання на 20-30 %, тому що прилад не працює безперервно. Але при вимкненнях світла у конвектора є слабке місце. Щойно живлення зникає, тепло одразу зникає. Теплової інерції немає, і кімната швидко остигає. Тому конвектор — розумний вибір лише там, де електроенергія подається більшу частину доби.

Масляні радіатори влаштовані інакше. Тут ТЕН нагріває мінеральну оливу всередині металевого корпусу. Вона стає акумулятором тепла. Розігрівається за 20-30 хвилин. Увесь цей час прилад споживає електроенергію, а температура в кімнаті повільно зростає. Потужність вища, ніж у конвекторів: 1500-2500 Вт, з розрахунком 100 Вт на 1 м². Зате після вимкнення живлення розігріта олива продовжує віддавати тепло ще 30-60 хвилин.

В умовах віялових вимкнень це серйозний плюс. Приміщення не остигає одразу. Багато моделей оснащені термостатом і кількома режимами потужності: 800, 1200 і 2000 Вт. Можна підлаштуватися під слабку мережу або інвертор. Мінус — висока температура корпусу, до 90 °C. Такий обігрівач не можна ставити впритул до меблів або штор. Масляний радіатор вигідний за тривалої роботи, але не підходить, якщо потрібно швидко отримати тепло.

Інфрачервоні обігрівачі не нагрівають повітря, а передають тепло людині, підлозі, стінам і меблям. Ефект відчувається через 1-2 хвилини після ввімкнення, навіть якщо повітря в кімнаті залишається холодним. Внаслідок цього комфорт досягається за нижчої температури. Споживання електроенергії знижується. Інфрачервоний прилад потужністю 1000 Вт здатен створити комфортну зону площею 20-25 м², що відповідає 40-50 Вт на квадратний метр. Це найкращий показник серед переносних електричних обігрівачів.

Але є нюанс. При вимкненні світла інфрачервоне тепло зникає одразу, якщо поверхні не встигли прогрітися. Тому такі моделі ефективні для робочого місця, зони відпочинку, кухні. У квартирах без центрального опалення інфрачервоні панелі встановлюють на стіни або стелю. Так тепло розподіляється рівномірніше. Навантаження на мережу при цьому нижче. Їхній мінус — ціна. Якісні панелі окупаються лише за тривалого використання.

Тепловентилятори — це варіант для максимальної швидкості. Тепле повітря відчувається вже через 30-60 секунд після ввімкнення. Але за швидкість нагріву доводиться платити. Потужність становить 1500-2000 Вт, прилад працює без пауз. Повітря прогрівається нерівномірно. Після вимкнення температура падає миттєво.

Навіть моделі з термостатом складно назвати економічними за постійної роботи. Прилади з керамічними PTC-нагрівачами безпечніші. Вони частково знижують споживання під час перегріву елемента, але фізику це не змінює. Їх доцільно використовувати, щоб швидко прогріти холодне приміщення, а потім перейти на економічне джерело тепла.

Керамічні та мікатермічні обігрівачі займають проміжне положення. Вони поєднують інфрачервоне випромінювання і м’яку конвекцію. Керамічна плита або слюдяні пластини швидко виходять на робочу температуру. Корпус нагрівається лише до 70-80 °C і залишається безпечним. Настінна або підлогова керамічна панель потужністю 1000 Вт підтримує тепло в кімнаті 16-18 м². Це відповідає 55-60 Вт на квадратний метр — краще, ніж у конвектора. Мікатермічні моделі не мають теплової маси. Вмикаються швидко, працюють безшумно і не сушать повітря.

Параметри, що впливають на економічність

Щоб визначити, який обігрівач економніший, недостатньо знати його тип. Важливу роль відіграють параметри приладу та умови експлуатації. Розглянемо чотири характеристики, від яких залежить споживання енергії та ефективність обігріву. А саме — потужність обігрівача, площа приміщення, режими роботи та наявність енергоощадних технологій.

Потужність обігрівача

Потужність — головний параметр, який впливає на тепло і на показники лічильника. Правило просте: 1 кВт обігрівача ≈ 1 кВт·год за годину роботи. Жодних прихованих коефіцієнтів тут немає. Тому важливо вибрати потужність під розмір площі приміщення та умови. Особливо коли в Україні світло подають за графіком і немає центрального опалення.

Для квартири з висотою стель 2,5-2,7 м робочий орієнтир — близько 100 Вт на 1 м², щоб утримувати в кімнаті ~20 °C. Кімната 20 м² — це 2000 Вт. Якщо поставити менше, обігрівач працюватиме без зупинки. Якщо більше — почне перегрівати та циклічно вмикатися, що теж неекономічно.

Практично це виглядає так:

1. 70-80 Вт/м² — хороший показник. Так працюють інфрачервоні панелі та керамічні обігрівачі коштом спрямованого нагріву і теплової інерції.
2. 90-100 Вт/м² — норма для конвекторів і масляних радіаторів у квартирі із середнім утепленням.
3. 120-150 Вт/м² і вище — коли погана теплоізоляція, неправильний підбір потужності або спроба гріти велику кімнату слабким приладом.

Слабкий обігрівач — поширена помилка. Наприклад, конвектор 1000 Вт у кімнаті 18-20 м² працюватиме на максимумі 100 % часу, споживаючи ті самі 1 кВт·год щогодини. Але комфортної температури так і не дасть. Електроенергія йде, а тепло випаровується через вікна і стіни. В умовах вимкнень це болісно: світло є, а ефекту немає.

Надто потужний варіант теж не завжди вигідний. Обігрівач на 3000 Вт у маленькій кімнаті швидко перегріває повітря. Без точного електронного термостата він часто вмикається і вимикається. Це не знижує сумарне споживання і навантажує мережу, що критично для старої проводки та інверторів.

Оптимальний підхід — брати невеликий запас за потужністю, до 10-20 %. Наприклад, не 1500 Вт на 15 м², а 1800-2000 Вт з електронним термостатом. Такий прилад швидше прогріє кімнату, потім більшу частину часу буде вимкнений. Таким чином він витратить менше кіловат-годин.

Якщо виробник вказує, на яку площу розрахований обігрівач — завжди варто перераховувати у Вт/м². Значення до 100 Вт/м² — нормальні й економічні. Усе, що ближче до 150-200 Вт/м², або розраховане на дуже холодні приміщення, або працюватиме неефективно.

Варто знати: Як вибрати обігрівач: огляд 6 видів

Площа та особливості приміщення

Обігрівач гріє не метри, а об’єм і тепловтрати. Саме вони визначають, скільки електроенергії піде при вимкненнях світла та відсутності опалення. Висота стель одразу змінює картину. За 2,5 м орієнтир у 100 Вт/м² ще працює. Якщо стелі 3 м і вище, об’єм повітря збільшується на 20-25 %, і та сама потужність уже не справляється. Кімната формально та сама, а тепла потрібно більше. Те саме стосується кутових приміщень, двох вікон і холодних стін. Тепловтрати зростають, і обігрівач починає працювати довше.

Ключовий момент — утеплення. Старі вікна, щілини у дверях і неутеплені стіни буквально викидають тепло назовні. Це означає перевитрати 20-30 % електроенергії. Якщо закрити щілини й вікна, обігрівач працюватиме рідше. Це важливо, коли світло дають на кілька годин. Тепло встигає зберігатися довше.

Якщо приміщення погано утримує тепло, норматив 100 Вт/м² перестає бути орієнтиром. Кутова кімната або дача без утеплення потребують 120-150 Вт/м². І навпаки. Добре утеплена квартира зі склопакетами та товстими стінами спокійно утримує тепло при 70-80 Вт/м². Ефективніше — з інфрачервоними або керамічними моделями.

Розміщення обігрівача також впливає на витрати. Конвектор логічно ставити під вікном. Він перекриває холод від скла і створює теплову завісу. Це знижує втрати та прискорює прогрів. Інфрачервоні панелі краще працюють на стелі. Випромінювання йде вниз і охоплює більшу площу. Якщо кімната витягнута або розділена перегородками, один потужний прилад у кутку працює гірше, ніж два слабші в різних зонах. Тепло розподіляється рівномірніше, без перегріву.

Під час вимкнень вигідна зональна стратегія. Не потрібно обігрівати всю квартиру. Переносний обігрівач прогріє лише ту кімнату, де перебуває користувач. Кухня ввечері, спальня вночі — решта простору залишається без навантаження на мережу. За день це дає помітну економію кіловат-годин.

Не варто вибирати обігрівач лише за цифрами потужності та площі в паспорті. Прилад на 15 м² не витягне 30 м². Він працюватиме без пауз і спалюватиме електроенергію даремно. Але й 3 кВт у спальні 10 м² — це перегрів, часті вимкнення автоматики та зайве навантаження на проводку. Найекономніший варіант — це баланс між площею, тепловтратами, розміщенням і реальними умовами експлуатації. Поліпшення теплоізоляції завжди знижує витрати сильніше, ніж будь-які «розумні» функції самого обігрівача.

Список найкращих: Керамічні обігрівачі — рейтинг 5 добре продаваних моделей

Режими роботи та функції

Економічність обігрівача визначають конкретні функції керування.

• Термостат (обов’язково)
  Це головний елемент економії. Він вимикає нагрів при досягненні заданої температури та вмикає його знову, коли повітря охолоджується. Це економить 20-30 % електроенергії.
  Приклад: при встановленні 21 °C обігрівач працює короткими циклами. Без термостата кімната легко нагрівається до 25-27 °C, а це зайві кіловати та сухе повітря. Електронний термостат точніший за механічний (крок 0,5-1 °C), тому він вигідніший при тривалій роботі.
• Режими потужності (½ або ⅔ від максимуму)
  Перемикання потужності дозволяє адаптуватися до реальних умов.
  Приклад: масляний радіатор 2500 Вт у режимі 900-1000 Вт підтримує 18-20 °C в утепленій кімнаті та не перевантажує мережу або інвертор. Без режимів обігрівач завжди вмикається на 100 %, навіть коли це не потрібно.
• Таймер і розклад
  Таймер вимикає прилад автоматично через заданий час або вмикає до потрібної години. Це корисно, коли світло є вночі або рано вранці.
  Приклад: увімкнення за 30-60 хвилин до підйому та автоматичне вимкнення після засинання. Якщо вбудованого таймера немає, його можна замінити розумною розеткою або розеткою з таймером. Це дешеве рішення, яке знижує витрати.
• Anti-Freeze / «сніжинка» (+5…+7 °C)
  Режим мінімального підтримання температури. Обігрівач вмикається рідко і ненадовго.
  Практика: підходить для порожніх квартир, дач, коридорів — щоб приміщення не промерзало, а витрати були мінімальними.
• Датчик відкритого вікна
  При різкому падінні температури прилад тимчасово вимикається. Це не «розумний дім», а проста логіка: якщо вікно відчинили — гріти безглуздо. Корисно, коли провітрюють за мінусової температури.
• Захист від перегріву та перекидання
  Якщо обігрівач накрили або він упав, автоматика вимикає нагрів. Він не буде годинами спалювати електроенергію даремно, поки нікого немає вдома.

За частих вимкнень світла економить не «розумний» обігрівач. Економить той, у якого є термостат, регулювання потужності та проста автоматика. Усе інше — доповнення. Без цих функцій навіть добре сконструйований прилад спалюватиме кіловати.

Аналізуємо: Конвектор чи теплова гармата: 6 особливостей при виборі

Енергоощадні технології

Обігрівачі виграють внаслідок конструкції нагрівального елемента. У якісних конвекторах використовують монолітні X-подібні або ребристі ТЕНи зі збільшеною площею тепловіддачі. Чим більше гарячої поверхні контактує з повітрям, тим швидше прогрівається кімната за тієї самої потужності. Конвектор на 1500 Вт з монолітним ТЕНом виходить на робочий режим швидше за трубчастий. Він раніше вимикається за термостатом. Це чиста економія, а не «покращений ККД». У масляних радіаторах ту саму роль відіграє форма секцій. Вигнуті канали та «димохідна» геометрія підсилюють природну тягу повітря і прискорюють прогрів.

Частина моделей поєднує конвекцію та інфрачервоне випромінювання. Керамічні та мікатермічні обігрівачі працюють саме так. Вони гріють повітря і предмети. Керамічна або слюдяна панель слугує тепловим акумулятором. Після вимкнення світла вона ще деякий час віддає тепло. Отже, буде менше вмикань і менше навантаження на мережу. Є також комбіновані рішення 2-в-1. У них спочатку використовується конвекція для швидкого прогріву, а потім іде підтримка коштом ІЧ-випромінювання на зниженій потужності. Такий сценарій корисний за коротких «вікон» з електрикою.

Вентилятор в обігрівачі часто сприймають як мінус, але він може знижувати загальні витрати. Сам вентилятор споживає 5-30 Вт, що неспівмірно з потужністю ТЕНа. Зате він різко прискорює розподіл тепла. Кімната прогрівається швидше, термостат спрацьовує раніше, і нагрівальний елемент вимикається. Тому конвектори та масляні радіатори з режимом «турбо» вигідні на початку прогріву. Кілька хвилин обдуву дають змогу потім довго підтримувати тепло без зайвих кіловат-годин.

Також важливу роль відіграють відбивачі з теплоізоляцією. В інфрачервоних обігрівачах за нагрівачем встановлюють дзеркальні відбивні пластини. Вони спрямовують випромінювання в кімнату, а не в стіну. Якщо відбивача немає, частина енергії нагріває корпус і поверхню за приладом. Це не абстрактні втрати, а цілком вимірювані вати. Тому два ІЧ-обігрівачі однакової потужності можуть давати різний ефект через конструкцію відбивача.

Електронне керування також дає невелику економію. Цифрові термостати утримують температуру з точністю ±0,5 °C. Механічні часто працюють із розкидом ±2 °C. Це означає менше перегріву і менше зайвих циклів вмикання. Різниця у витратах становить лише кілька відсотків, але за постійної роботи й дорогої електроенергії вона відчутна. Додатково допомагають функції дистанційного керування. Можливість вимкнути обігрівач зі смартфона — це запобігання марним витратам.

Інверторні та плавні системи регулювання поки що є рідкістю серед переносних обігрівачів. Але принцип уже використовується в стаціонарних електричних системах. У стандартних обігрівачах нагрів або ввімкнений, або вимкнений. У таких пристроях потужність змінюється плавно. Вони подають рівно стільки ват, скільки потрібно для підтримання температури. Це зменшує перегріви, прибирає різкі стрибки навантаження і робить обігрів стабільнішим. Для квартир це перспективний напрям, хоча поки що він трапляється рідко.

За однакових 1500 Вт одна модель може гріти швидше, рідше вмикатися і довше утримувати тепло, а інша — працювати без пауз. Тому під час вибору має сенс дивитися не лише на потужність і площу, а й на конструкцію. А саме — на тип нагрівального елемента, наявність теплової маси, відбивачів і точного електронного керування. Саме ці речі роблять обігрів економнішим.

На замітку: Тече батарея: що робити — топ 6 ідей для швидкого усунення проблеми

Поради щодо економії енергії під час обігріву

Економія залежить не від моделі обігрівача, а від того, як ним користуються. В Україні світло часто подають за графіком, опалення може не бути. Будь-які помилки у використанні обігрівача одразу перетворюються на зайві кіловат-години без користі.

Ключовий фактор — встановлена температура. Кожен зайвий перегрів на 2-3 °C збільшує витрати на 10-15 %. Підтримання 21-22 °C замість 25 °C дає відчутну економію без втрати комфорту. Сучасні електронні термостати з точністю ±0,5 °C тут працюють краще за механічні. Вони не «перелітають» через потрібну температуру і не ганяють нагрів даремно.

Другий момент — обігрів порожніх приміщень. Якщо кімната не використовується, раціонально знижувати температуру до 16-18 °C або вимикати прилад. За цей час тепло не встигає повністю піти, а після повернення приміщення швидко прогрівається. Таймери, розетки з таймером і Wi-Fi-розетки вирішують це завдання автоматично. Це корисно вночі або вдень, коли нікого немає вдома, а світло може бути.

Добре працює зонування. Замість того щоб гріти всю квартиру, тепло подають туди, де перебувають люди. Зачинені двері зменшують об’єм повітря — і споживання одразу падає. Переносний конвектор або інфрачервоний обігрівач ставлять туди, де перебувають люди: до дивана або робочого місця. Температуру у квартирі можна знизити на 2-3 °C і не мерзнути. Це зменшення навантаження на мережу.

Окремо варто теплоізоляція. Щільні вікна, закриті щілини, теплі штори — знижують тепловтрати на 10-30 %. Обігрівач рідше вмикається і довше залишається вимкненим після вимкнення світла. Відбивні екрани за приладом, якщо він стоїть біля холодної стіни, зменшують марний нагрів бетону і повертають тепло в приміщення.

Стан самого обігрівача також впливає на витрати. Пил на ТЕНі або забиті решітки погіршують теплообмін. Конвектор із забрудненим каналом довше виходить на потрібну температуру, а отже споживає більше. Чистий прилад працює ближче до паспортних значень — без прихованих перевитрат.

Найкращий результат дає комбінований підхід. Для тривалого підтримання температури використовують прилад з термостатом і низькою потужністю. Для короткого прогріву — швидке джерело тепла. Електроковдри або підігрів підлоги під столом споживають десятки ват, але дозволяють не гріти всю кімнату вночі або під час роботи.

У таблиці — як це виглядає на практиці:

Отже, якщо говорити відверто, найекономнішого обігрівача не існує. Серед електричних моделей найкращий результат за тепловіддачею на 1 кВт дають інфрачервоні, мікатермічні обігрівачі, керамічні панелі та конвектори. Вони швидше дають відчуття тепла, працюють тихо. Внаслідок термостатів і точного керування не тримають ТЕН увімкненим постійно.

Масляні радіатори та тепловентилятори витрачають більше електроенергії на той самий комфорт. Але й тут є нюанс. Масляний радіатор з термостатом цілком економічний при тривалій роботі. Тепловентилятор — виправданий, якщо потрібен короткий і швидкий прогрів.

Найекономніший обігрівач — той, який правильно підібрали та нормально використовують. Вирішують не назви. Важлива відповідна потужність, відповідність площі кімнати, а також наявність термостата і режимів. І нормальна технологія нагріву. Саме ця комбінація визначає, скільки кіловат піде і чи буде в кімнаті комфортно.

Часто вигідніше взяти модель дорожчу, але з точною автоматикою, ніж дешевий прилад без контролю, який працює цілодобово. Різниця повертається через менші витрати та стабільне тепло. І ще один момент, який не можна ігнорувати: утеплення. Закриті щілини й нормальні вікна часто дають більше економії, ніж заміна одного типу обігрівача на інший.

Вибір залежить від завдання. Для постійного обігріву краще підходять конвектори, інфрачервоні та мікатермічні моделі з термостатами. Для рідкісного і швидкого прогріву — тепловентилятори або комбінація різних приладів. Найрозумніший варіант — технічно ефективний обігрівач. Тоді навіть за холодної зими та перебоїв зі світлом у домі буде тепло, а рахунки — без сюрпризів.

Читайте: Як спустити повітря з батареї: інструкція з 3 кроків