Який рівень вологості повинен бути у квартирі — 2 значення, що впливають на самопочуття

Багато хто ставить запитання, яка повинна бути вологість у кімнаті, щоб легко дихалося і не з’являвся конденсат. За рекомендаціями ВООЗ, стандарту ASHRAE 55 і ГОСТ 30494-2011 комфортний діапазон — 40-60%. Це і є відповідь на запитання, скільки повинна бути вологість у квартирі за нормальних побутових умов.

Коли сиро, прискорюється розвиток грибка при температурі 20-25 °C. Особливо в зонах із поганою вентиляцією. З’являється конденсат на вікнах, якщо показник перевищує 60% при холодних склопакетах. Показники вимірюють цифровим гігрометром із точністю ±3-5%. Також підійдуть датчики в системі розумного дому з підключенням через Zigbee або Wi-Fi. Для регулювання використовують зволожувачі з технологією ультразвукового розпилення або холодного випаровування. При надлишку вологи — осушувачі повітря з компресорним або адсорбційним принципом роботи.

Ознаки підвищеної вологості у квартирі

Перший сигнал — конденсат на вікнах і холодних поверхнях. Якщо склопакет запотіває при температурі в кімнаті 20-22 °C, значить відносна вологість перевищує 60%. Чим холодніше зовнішнє скло, тим швидше з’являється волога. При рівні вище 65% і слабкій вентиляції з’являється запах сирості. Це результат розмноження мікроорганізмів.

Пліснява розростається вже при 70% і температурі 18-25 °C. Найчастіше грибок з’являється в кутах, на стиках панелей, за шафами та у ванних кімнатах. Темні плями — це колонії Aspergillus або Cladosporium. Їхні спори викликають алергію та загострення астми.

Надлишкова волога руйнує оздоблення. При постійних 65-70% і вище шпалери відшаровуються, гіпсокартон набирає вологу, деревина деформується. Меблі з ДСП розбухають. За самопочуттям це проявляється частими нежитями, кашлем без явної причини, відчуттям важкого повітря.

Аналізуємо: Який обігрівач найекономніший — розбір за 4 параметрами

Яка вологість вважається нормальною

За санітарними нормами комфортний показник у квартирі — 30-60%. Це закріплено в ГОСТ 30494-2011 для житлових приміщень. Узимку допустимий діапазон вужчий — 30-45%. Улітку — до 60%. Значення вище 60-65% вважаються перевищенням норми.

Орієнтир — у межах 45-50% при температурі 20-22 °C. За цих умов слизові не пересихають і комфортно дихається. Дослідження Noti J.D. (Indoor Air, 2013) показало: при 50% вологості інфекційних частинок грипу у 2 рази менше, ніж при 20%. Роботи Lowen A.C. (PNAS, 2007) підтвердили, що при 40-60% передача грипу в повітрі мінімальна.

За приміщеннями діапазон коригується:

• У дитячій кімнаті — 45-55%. Помірно вологе повітря знижує подразнення носогорла.
• Спальня — 40-50%. При підвищених показниках повітря відчувається важким, при низьких — пересихає горло.
• Вітальня — 40-60%.
• Кухня та ванна — стрибки до 80-100% під час готування або душу допустимі, але вентиляція повинна швидко повертати показники до норми. Мінімальна продуктивність витяжки для кухні — 60-90 м³/год, для ванної — 25-50 м³/год.
• Кабінет або бібліотека — 30-40%, щоб знизити відсирівання паперу та електроніки.

Також комфорт залежить від температури. При 24-25 °C 60% сприймається як задуха. При 18-19 °C той самий показник відчувається м’якше. Сприятливий мікроклімат для більшості квартир — до 50% при 20-22 °C.

Практичні поради: Як зволожити повітря в кімнаті: 10 несподіваних лайфхаків

Чому вологість підвищується

Це пов’язано з порушеним повітрообміном. У житловому приміщенні повітря повинно оновлюватися на 35-50% об’єму за годину. Якщо вентиляційні канали засмічені, повітря не виходить. Витяжка не працює, пара залишається в приміщенні. «Законсервовані до весни» вікна не дають свіжому повітрю заходити всередину. У результаті волога накопичується.

Але основне джерело вологи — активність мешканців. Одна людина виділяє до 40-60 г пари на годину під час дихання і до 1 л на добу. Під час готування без увімкненої витяжки в повітря потрапляє 1-1,5 л вологи на день. Душ дає до 0,8-1 л пари за 10-15 хвилин. Сушіння білизни в кімнаті додає ще 1-2 л води в атмосферу. Без витяжки вона залишається в приміщенні.

Також варто враховувати протікання, капілярну вологу з підвалу, конденсат на холодних трубах. Якщо температура стіни нижча за точку роси (зазвичай це 12-14 °C при вологості 60% і температурі повітря 22 °C), утворюється конденсат. Це трапляється в кутових квартирах і при недостатньому утепленні фасаду.

Клімат теж впливає. У дощову погоду на вулиці вологість перевищує 80-90%. Якщо у квартирі немає кондиціонера з функцією осушення або осушувача, показник у приміщенні зростає разом із вуличним.

Читайте: Як позбутися сирості у квартирі: 9 ефективних методів

Як нормалізувати вологість залежно від причини

1. Немає припливу повітря — встановлюють систему вентиляції.
2. У квартирі спекотно — зменшують опалення.
3. З’являється конденсат на холодних стінах — потрібне утеплення, техніка це не вирішить.
4. Для постійного контролю підключають датчики вологості до вентиляції або кондиціонера. Система сама підтримує потрібний рівень.

Якщо повітря занадто сухе — що робити

Чим вища температура, тим сухіше повітря. Якщо батареї розжарені, варто зменшити опалення або прикрутити терморегулятори. Комфортна температура утримує вологу.

Доцільно використовувати зволожувач з автоматичним підтриманням комфортного рівня. Модель із вбудованим датчиком сама вмикається і вимикається. Не потрібно вмикати обігрівачі. Тепловентилятори та постійний нагрів швидко знижують вологу. Кімнатні рослини також частково підвищують вологість внаслідок випаровування. Але це допоміжний метод.

Якщо повітря занадто вологе — що робити

Провітрювання має бути повноцінним, а не формальним «на хвилину». Після сну, готування і душу повітря оновлюють, інакше пара залишається. Якщо витяжка на кухні або у ванній не тягне, її потрібно прочистити або встановити примусовий вентилятор. Без справної вентиляції вологість не знизиться.

Білизну сушать тільки на балконі або у ванній з увімкненою витяжкою. Під час готування вмикають витяжку або відкривають вікно. Після душу двері у ванну відкривають, щоб повітря не застоювалося.

Протікання труб, сирість із підвалу, мокрі кути, тріщини у фасаді потрібно ремонтувати, а не маскувати. Якщо холодні стіни постійно «пітніють», проблему вирішує утеплення, а не провітрювання.

Бажано використовувати техніку, якщо природних заходів недостатньо. Осушувач працює за принципом кондиціонера. Повітря проходить через холодний теплообмінник, волога конденсується і збирається в бак. Пристрій автоматично підтримує заданий рівень. Кондиціонер у режимі охолодження також частково осушує повітря. Тому влітку він охолоджує кімнату і прибирає сирість.

Кути, відкоси вікон, стіни за шафами регулярно оглядають. Якщо з’являється пліснява, її обробляють антисептиком і видаляють. Але головне — усунути причину сирості, інакше грибок повернеться.

Варто знати: Тече батарея: що робити — топ 6 ідей для швидкого усунення проблеми

Рекомендації щодо контролю та профілактики: таблиця

Проблеми з вологістю простіше попередити, ніж усувати наслідки. Працює системний підхід: вимірювати, реагувати та підтримувати стабільність.

Висновок простий: вологість потрібно тримати під контролем. Не за відчуттями, а за показаннями приладу. При відхиленнях — одразу коригувати вентиляцією, зволоженням або осушенням. Стабільний мікроклімат запобігає проблемам зі здоров’ям і захищає квартиру від сирості або пересушування.

На замітку: Налаштування універсального пульта для кондиціонера: алгоритм із 5 кроків