Як заточити лопату — 6 способів правильного заточування робочої крайки

Для заточування лопати не потрібен спецінструмент. Підійдуть точильний камінь зернистістю 200-400, наждачний папір P80-P120, болгарка з пелюстковим колом або шліфувальна стрічка. При правильному куті заточування 30-40° різальна окравка знімає шар землі легше і вимагає менше зусиль при копці.

Важливо розуміти мету: лопату не роблять «гострою як бритва». Занадто тонка облямівка швидко заминається об каміння та коріння. Оптимальна товщина після заточування — до 0,5-1 мм. Так можна копати щільний ґрунт без частих правок. Добре заточений інструмент знижує навантаження на руки та спину на 10-15% коштом меншого опору землі. Тому його правильна підготовка — це комфорт та ресурс металу.

Пізнавальна стаття: Як увімкнути акумулятор — 5 речей, які важливо зробити правильно

Підготовка інструментів

Перед заточуванням лопату готують, щоб надалі заощадити час та зберегти метал. Засохлу грязюку знімають металевою щіткою або шпателем. Абразив не повинен працювати по бруду, інакше він швидше забивається. Після миття інструмент обов'язково сушать. Волога при нагріванні прискорює корозію і заважає рівному зніманню металу.

Якщо є іржа, її прибирають щіткою по металу або наждачкою середньої зернистості. Іржавий шар крихкий, при заточуванні він дає рваний закрайок. Його оглядають на сколи та щербини. Глибокі дефекти спочатку вирівнюють напилком або болгаркою, інакше при заточуванні доведеться знімати зайві міліметри сталі.

Лопату фіксують жорстко — у лещатах або впираючи ногою в підлогу. Навіть зсунення на пару міліметрів робить кут нерівним. Перед початком крайку знежирюють спиртом чи ацетоном. Чистий метал точиться рівномірніше і не «веде» абразив. Після такої підготовки заточування йде швидше. Лезо тримає форму довше і не потребує повторного виправлення після перших годин роботи.

Дільні поради: Як вибрати туристичну сокиру — 7 порад на що дивитися при покупці

Різні способи нагострити лопату

Штикову модель частіше точать з одного боку, зазвичай із внутрішнього. Такий кут простіше контролювати. Край краще ріже дерну і щільний ґрунт. Двостороннє заточування застосовують рідше — в основному, для м'якої землі та піску.

Одностороннє заточування знижує опір ґрунту на 10-15%. Тому лопата входить у землю легше і вимагає менше зусиль при кожному втику. Важливо й те, чим точити. Для сталі товщиною 1,5-2 мм підходять ручний і електроінструмент. Різниця буде у швидкості, точності та ступені нагрівання металу. 

Нижче розібрано основні способи заточування та випадки, коли кожен з них працює найкраще.

Як правильно заточити лопату напилком

При заточенні напилком лопату фіксують у лещатах або на твердій підлозі з упором. Це важливо. Навіть зміщення на 2-3 мм збиває кут і робить окрай нерівним. Роботу починають напилком з великою насічкою, знімаючи метал із тильного боку леза. Кут витримують у межах 25-30°. Він дає можливість добре різати та не заминати облямівку.

Рухи йдуть від себе без тиску. За один прохід знімається десяті частини міліметра, тому метал не перегрівається і не втрачає твердість. У цьому жирний плюс ручного способу. Після формування закраїни використовують дрібну, «оксамитову» сторону напилка, щоб прибрати задирки та вирівняти край по всій довжині.

В результаті виходить рівне лезо завтовшки 0,7-1 мм. Воно запросто ріже коріння і дерну, але не заминається при ударі об каміння. Напилком можна повернути робочу гостроту навіть старій лопаті, де сталь уже неодноразово перегрівали болгаркою.

Як нагострити лопату болгаркою

Заточення болгаркою — найшвидший спосіб, але потребує контролю температури металу. Лопату жорстко затискають у лещатах, інакше при вібрації збивається кут і з'являється хвиля на обідку. Використовують абразивне коло по металу зернистістю P40-P60 для первинного знімання.

• Болгарку ведуть уздовж крайки плавно, без натиску, утримуючи кут 25-30°.
• Коло не затримують в одній точці довше 1-2 секунди. При перегріві сталь втрачає твердість.
• Після кожного проходу лезо охолоджують у воді або дають охолонути 10-20 секунд.
• Ознака перегріву — синюватий відтінок металу. Якщо він з'явився, міцність крайки вже знижено.
• Для зняття задирок роблять 1-2 легкі проходи дрібнозернистим колом P80-P120.
• Наприкінці облямівку покривають тонким шаром машинного мастила чи солідолу, щоб захистити від іржі.

При роботі болгаркою метал нагрівається до 200-300 ° C всього за кілька секунд. Тому швидкість тут важливіша за силу. Акуратні проходи дають кращу крайку, ніж агресивне заточування.

На замітку: Як вибрати культиватор для саду

Заточування шліфувальним каменем вручну

Ручне заточування шліфувальним каменем підходить тим, хто хоче рівне ребро без ризику зіпсувати метал. Швидкість нижче, ніж в електроінструменту, проте контроль максимальний. Перегріти сталь тут неможливо. 

Цей метод підходить навіть для тонких лез.

1. Використовують камінь зернистістю 240-400 для формування борту та 600-800 для доведення.
2. Поверхня каменю змочують водою чи олією. Так знижується тертя, і зменшується зношування абразиву.
3. Камінь ведуть уздовж різального краю під кутом близько 30°, рівномірно по всій довжині.
4. За прохід знімається мінімальний шар металу, тому форму легко тримати однаковою.
5. Бритовної гостроти не домагаються. Оптимальна товщина — 0,8-1 мм, вона довше тримається у землі.

Регулярне легке виправлення каменем раз на 2-3 тижні зношує лопату менше, ніж рідке інтенсивне заточування. Такий підхід продовжує термін служби ручного інструменту на кілька сезонів.

Рада: Як прибрати бур'яни з газону: 2 способи боротьби з небажаними рослинами

Обробка абразивною насадкою на дриль

Абразивна насадка на дриль — компроміс між ручним заточуванням і болгаркою. Спосіб зручний, коли потрібний швидкий результат без електроінструменту. Працюють на середніх оборотах — 1500-2500 об/хв. Цього вистачає, щоб знімати метал, але не з'їдати крайку за один прохід.

Дриль ведуть уздовж леза плавно, без тиску. Внаслідок меншої потужності знімання виходить контрольованим. За хвилину йде всього 0,1-0,2 мм металу. Це зручно для підправки форми та оновлення ребра, що ріже, після сезону. Паузи роблять кожні 15-20 секунд, аби метал не нагрівався.

Абразивні насадки швидше зношуються, аніж кола для болгарки. Але дозволяють точити лопату прямо на ділянці — без лещат і робочого місця. Такий спосіб добре підходить для регулярного виправлення, а не для відновлення сильно вбитої облямівки.

Заточення на точильному камені (крузі, верстаті)

Заточування на точильному верстаті — найшвидший спосіб отримати рівну крайку, якщо є доступ до обладнання. Використовують камінь по металу без тріщин та з рівною поверхнею. Дефекти дають вібрацію та «хвилі» на лезі. Інструмент виставляють під кут 25-30 ° і фіксують. Від нього залежить однакова товщина крайки по всій довжині.

Під час роботи лопату переміщають уздовж кола плавно, ліворуч, не затримуючись в одній точці довше 1-2 секунд. Кожні 20-30 секунд роблять паузу, щоб метал не перегрівався. Контроль простий. Якщо обідок стає занадто гарячим для торкання, настав час зупинитися. Перегрів знижує зносостійкість, навіть якщо колір змінився.

Фініш — легке доведення тим самим колом або дрібнішим зерном. Тиск мінімальний: 1-2 проходи достатньо, щоб прибрати задирки та вирівняти край. При правильному куті та помірних оборотах верстата крайка служить довше, ніж після агресивного заточування. Тому що зберігається робоча товщина металу.

Заточення шліфувальною стрічкою

Заточування шліфувальною стрічкою підходить, коли потрібне акуратне шліфування облямівки та однаковий кут по всій довжині леза. Метод швидкий у домашніх умовах, але потребує контролю нагріву. Для роботи використовують стрічкову шліфувальну машину або насадку зі стрічкою. Абразив підбирають за станом лопати. Для сильно зношеного інструменту спочатку використовують крупнистий абразив P60-P80. Для основного заточування переходять на P120. Потім переходять на дрібніший для доведення — P180-P240. Тиск помірний, рух — в одному напрямі, щоб не завалити край. 

Один прохід займає 2-3 секунди, після чого роблять паузу 15-20 секунд або охолоджують обріз водою. Якщо метал стає гарячим на дотик, роботу зупиняють. За правильної техніки знімається близько 0,1 мм за хвилину. Цього достатньо, щоби оновити грань. При правильній техніці лезо виходить гострим, але не тонким. Така закраїна довше тримається у ґрунті. Стрічкова обробка знімає метал рівномірніше, ніж коло, тому форму легше контролювати. Незалежно від того, точиться лопата або сокира.

Нижче — порівняння способів, актуальних для лопати та іншого садового інвентарю.

Заточити лопату нескладно, якщо вибрати інструмент під стан окравки та працювати без поспіху. Пара тренувань дозволяє досягти результату. Тоді копка йде легше, а лезо довше тримає форму.

Читайте: Який туристичний ніж вибрати — 4 актуальні бренди