Як вибрати туристичну сокиру — 7 порад, на що дивитися під час купівлі

Багато туристів-початківців думають, що будь-яка сокира підійде для походу, аби рубала. А потім у лісі лезо тупиться після першої гілки, ручка вислизає з рук, вага не та. І замість допомоги інструмент стає тягарем. Наслідки — марне спорядження, втрачений час і зіпсований настрій.

Досвідчені туристи знають: хороша сокира зручна і безпечна. Вона витривала і надійна. Нею і дрова наколеш, і місце для табору розчистиш.  У цьому матеріалі — 7 практичних порад, яку сокиру вибрати для походу, що не підведе в найвідповідальніший момент. Розглянемо типи, проаналізуємо, що важливіше — вага чи баланс, чому варто звертати увагу на форму леза і з чого має бути зроблена ручка.

Розберемо приклади вдалих і невдалих покупок, порівняємо моделі, які хвалять у похідних оглядах, і ті, що бажано обійти стороною. Якщо в думках, що вибирати — справа проста, просто прочитайте до кінця: деякі нюанси дивують навіть бувалих.

Якою має бути похідна сокира

Похідна сокира — штука проста, але якщо брати абияку, пошкодуєш уже на першій стоянці. Не потрібно гнатися за зовнішнім виглядом. Моделі з масивним, широким лезом виглядають потужно, переконливо, ніби все на своєму шляху рознесуть. А на ділі застряють у кожному другому поліні. Замість того щоб рубати, їх доводиться постійно висмикувати.

Заточка — теж важлива річ. Занадто гострий інструмент швидко тупиться, особливо по сирому дереву. А якщо тупуватий, руки відвалюються, поки щось розколеш. Добре, коли можна підточити його камінчиком або точилом у поході.

Лезо з легким вигином — найуніверсальніше. Пряме незручне для дрібної роботи, а вигнуте — не для рубки. Руків'я має бути зручним: ні ковзати, ні відбивати кисть вібрацією. Модель із пластиковою ручкою легка і сучасна. А за фактом через 20 хвилин роботи кисть зводить, вібрація б'є прямо в суглоби. Практичніше брати тільки дерево або міцний композит.

Не варто ігнорувати дрібниці. Темляк, чохол на лезо, баланс — усе це важливо. Якщо йти мокрим лісом і вислизне сокира, без темляка можна попрощатися. Тож потрібно вибирати з розумом. Хороша сокира — не просто інструмент. Це надійний напарник у будь-якій вилазці. Серед вартісних моделей — сокира Neo Tools, яка непогано зарекомендувала себе в похідних умовах.

Як вибрати сокиру для походу за розміром і вагою

Розмір і вага — це перше, на що варто дивитися. Тут бажано не переборщити ні в один, ні в інший бік. Досвідчені туристи розповідають, що брали півторакілограмову модель — думали, будуть дрова рубати як лісоруби. А в підсумку рука відвалюється вже через 10 хвилин, особливо якщо намет ставити в дощ і потрібно швидко наколоти хоч трохи сухих гілок.

Для походів оптимально — грамів 800-1000 разом із держалном. Таку і в рюкзак закинути немає побоювань, і махати зручно. Вона не тягне вниз, коли йдеш, і не перетворюється на гирю, коли рубаєш. Руків'я — не надто довге, але й не коротун — від ліктя до кисті. Такий розмір дає хороший замах і контроль. Занадто коротке — це вже сокири маленькі, які годяться тільки для пікніків і простеньких завдань. А довге в лісі незручне: чіпляється за все, не влазить у рюкзак, та й баланс у неї не той. Особливо якщо планується висока активність протягом дня — постійна рубка, розчищення та облаштування табору, — правильна вага і довжина критично важливі.

Усе залежить від того, куди та на скільки днів ідеш. Якщо вилазка на вихідні, підійде легкий, компактний варіант. А якщо похід із ночівлями на тиждень або інший і потрібно буде колоти дрова щовечора, практичніше взяти щось солідніше. Але все одно не переборщити з вагою. Адже його доведеться нести, а не в багажнику машини везти.

До слова: Що взяти на природу — 9 підказок для ідеального відпочинку

Матеріал леза

З матеріалом леза теж своя історія. Сокира з модною нержавіючою сталлю — блищить, все красиво. Але варто попрацювати пару днів — і з'являються відколи на крайці. Усе тому, що занадто тверда сталь, вона крихка. Для походу таке не годиться. У лісі не до естетики. Потрібно, щоб рубала і тримала заточку.

Практичніша в цьому плані хороша вуглецева сталь. Вона міцна, легко точиться навіть на похідному камені й довго тримає гостроту. Так, іржавіє швидше. Але якщо після роботи відразу протерти лезо і кинути в чохол, проблем не буде. А якщо ще й краплю олії нанести, вічна річ.

Є також компромісні варіанти — інструментальна сталь із нормальним загартуванням. Вона і не кришиться, і від води не страждає. Але тут важливо не нарватися на підробку. Зустрічаються сокири, де лезо натоплено на залізний бовванець — кілька разів ударив, а воно вже гнеться. Такі «сувеніри» — відразу в бан. У поході грає роль не глянець, а надійність. Нехай лезо темніє від часу, ніж ламається, коли потрібно наколоти дрова, щоб був гарячий чай.

Тип сокири залежно від призначення

Тут теж нюанс на нюансі. Одна модель під усі завдання не підійде — перевірено не раз. Все залежить від того, навіщо вона потрібна в поході.

Якщо тільки розвести багаття, порубати гілки та кілочки під намет підігнати, вистачить легкої похідної сокирки. Вона компактна, важить небагато, і рука не втомлюється. Зручна, коли йдеш без нічого на одноденні або дводенні вилазки. Але ось із поліном не впорається — сил замало.

Коли йдеш на кілька днів і плануєш облаштовувати табір, тут потрібна вже універсальна туристична сокира. Вага близько кілограма, ручка міцніша і довша, щоб зручно було махати. Нею і дрова наколеш, і гілки зріжеш, і навіть простеньке укриття спорудиш. Така приживається.

Ну а якщо до душі бушкрафт, доводиться будувати курені чи багато працювати з деревом, тоді є сенс дивитися в бік важкого інструменту. Це вже не про «похід без нічого», а про серйозні роботи в лісі. Він потужний, з масивним лезом, як мініколун. Але в рюкзаку він займає місце і додає ваги. Тож тут завдання — не переборщити. Не тягати з собою зайвого, але й не залишитися з сокирою, яка придатна тільки для фотки біля багаття. Якщо в пошуках чогось універсального і недорогого, варто придивитися до сокир Tolsen. Це прості, але надійні варіанти для короткочасних вилазок.

У скарбничку знань: Як вибрати гамак — 5 головних параметрів для комфортного відпочинку

Вибір туристичної сокири за матеріалом руків'я

З руків'ям все не так просто. Від нього залежить, наскільки зручно працювати, скільки йде сил і як довго прослужить інструмент. Туристи, перепробувавши дерев'яні, композитні та інші, запевняють, що у кожного варіанта свої плюси й мінуси.

• Дерево (ясен, гікорі)
  Класика. Приємно лежить у руці, гасить вібрацію, легко замінити в похідних умовах, якщо що. Але потребує догляду: не любить вогкість, розтріскується, якщо часто сушити біля багаття. Для нечастих походів — чудова річ, якщо стежити за станом.
• Фіберглас (скловолокно)
  Легкий, міцний матеріал, не боїться вологи та перепадів температур. Якщо падає в сніг, у воду або валяється в мокрому рюкзаку, йому все одно. Мінус — коли зламається, в польових умовах не полагодиш. Хороший для тих, хто не любить возитися з інструментом і хоче «кинув — пішов».
• Пластик/нейлон
  Найбюджетніший варіант. Іноді трапляються непогані моделі, але частіше — незручні, слизькі та не тримають удар. Вібрація від них віддається в суглоби. Варто обходити стороною, якщо в планах рубати щось більше за суху гілочку.
• Металеві ручки з накладками
  Бувають сокири з суцільнометалевим корпусом і гумовими або з пластиковими накладками. Надійні, але важкі, і вібрацію гасять погано. На холоді руки мерзнуть моментально. Така підійде для виживання, для походу — ні.

У підсумку все впирається в те, як доводиться ходити в походи: без нічого, з ночівлями або навсправжки й надовго. Важливо, щоб ручка лежала в руці, не ковзала і не віддавала в суглоби. Решта — справа звички. В ідеалі — модель має бути ергономічною, щоб не натирала долоню і не викликала втоми навіть під час тривалої роботи. Якщо потрібен легкий варіант для початківців, сокира Verto з фібергласовою ручкою — одна з популярних бюджетних моделей. Для тих, хто цінує баланс і зручність, підійде сокира Top Tools, особливо в коротких подорожах.

Рейтинг сокир, складений за відгуками туристів і виживальників, часто показує, що дорога модель не завжди себе виправдовує. У пріоритеті перевірені матеріали, правильний баланс і відповідність завданням.

Наявність чохла або захисту

Про чохол часто забувають, а даремно: штука начебто дрібна, але в дорозі вирішує багато чого. Коли в рюкзаку все упереміш — спальник, їжа, одяг — гостре лезо без захисту стає проблемою не тільки для спорядження, а й для пальців.

Хороший чохол робить кілька важливих речей:

1. Захищає лезо від відколів — особливо якщо сокиру кидаєш у загальну купу з іншим спорядженням. Навіть легкий удар об каструлю або металевий кухоль пошкоджує окравку.
2. Забезпечує безпеку — не поріжешся, дістаючи речі, і не пошкодиш рюкзак. Часто так, сунеш сокиру без чохла в бічну кишеню, а через кілька годин там діра, як від щура.
3. Зручність перенесення — якщо є петля або кріплення, можна пристебнути до пояса або рюкзака. Інструмент під рукою, не потрібно щоразу розпаковуватися.

Найпрактичніший — чохол з товстої шкіри або міцної тканини з посиленням. Пластик теж трапляється, але у нього слабке кріплення, яке злітає в найневідповідніший момент. Тож, якщо хочеться, щоб сокира служила довго і не створювала зайвого клопоту, варто подбати про нормальний захист для леза. Маленька деталь, а за фактом — половина зручності. Особливо коли важливе зручне транспортування. Надійний чохол і кріплення дозволяють тримати інструмент під рукою і не розпаковувати рюкзак щоразу.

Цікава стаття: 3 переваги та особливості сонячних панелей Neo Tools

Заточка та догляд

Заточка і догляд — це те, що перетворює звичайну сокиру на надійного помічника, а не на тягар на привалі. Навіть найякісніша сталь з часом тупиться, особливо якщо працювати по сирій деревині або сучкуватим гілкам. Тупа сокира — гірша за ніж. Вона не рубає, а мне, застряє, і від кожного удару в руку йде вібрація, від якої через пів години вже нічого не хочеться.

У поході важливо вміти швидко підправити крайку. Для цього беруть із собою кишенькову точилку або невеликий камінь. Пара рухів — і інструмент знову в строю. Потрібно не запускати: якщо підточувати окрайку регулярно, інструментом буде легше працювати та руки не так втомлюються.

Після роботи обов'язково протирають лезо від бруду, вологи та смоли. Смолиста деревина шкодить далі нема куди: наліт прилипає намертво, а потім зжирає заточку. На ніч або перед переходом потрібно змащувати лезо олією. Підійде навіть рослинна, якщо немає нічого іншого. Тоді не буде корозії. Ну і після повернення з походу завжди потрібно дати сокирі висохнути та зберігати в сухому місці. 

Довговічність і міцність

Не варто брати першу-ліпшу у магазині. Довговічність визначає те, як інструмент поводиться в справі, як тримає удар, переживає дощ, мороз і десятки кидків на землю.

З досвіду: сокира після пари ночівель у сирому лісі починає іржавіти, а за тиждень нею ледве можна нарубати один оберемок дров. А зустрічається така, що зовні простіша, без блиску, але щасливо переживає і сніг, і багаття, і падіння. Секрет банальний: хороша сталь, правильне руків'я і збірка без люфтів. Коли нічого не хитається, не тріщить, не бовтається, можна працювати спокійно і впевнено.

Ще важливо, як з нею поводишся. Навіть найміцніший інструмент можна угробити, якщо кидати на каміння, сушити біля багаття або рубати ним будь-що. Дбайливе поводження — половина його ресурсу. Адже надійність — це не тільки те, що закладено на заводі, а й те, як ставитися до виробу. Хороша сокира — вона як вірний друг: якщо про неї піклуватися, не підведе. Із середнього сегмента добре проявили себе сокири Topex — надійні, з якісним загартуванням і адекватним співвідношенням ціни та ресурсу.

Варто знати: Як користуватися туристичним газовим пальником: 7 фактів, з якими не посперечаєшся

Поради, як обрати найкращу сокиру для туризму: таблиця

Хороша туристична модель допомагає з дровами, укриттям, багаттям і навіть із безпекою. Потрібно лише зважати на вагу, форму, матеріали, зручність у руці та дрібниці на кшталт чохла чи балансу. Не варто гнатися за зовнішнім виглядом. Практичність і надійність у лісі найважливіші. 

На замітку: 2 види газового обладнання для дому, які допоможуть приготувати їжу та обігріти приміщення